Портфоліо

Шевченко Наталя Юхимівна, вчитель початкових класів Підлісненського навчально-виховного комплексу

«Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад», кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії,

звання: старший вчитель.

Проблема, над якою працюю:

«Розвиток здорової, творчої особистості»

З досвіду роботи:

  На сучасному етапі початкова школа має забезпечувати реалізацію таких трьох завдань:

1) Збереження психічного і фізичного здоров’я дитини;

2) Створення середовища для розвитку функцій дитини (органів чуття);

3) Формування позитивних  доброзичливих якостей.

   Здоров'я дітей – багатство нації. Це відома аксіома. У програмі початкової школи чітко визначено, що вчитель першорядним завданням має створити необхідні умови для всебічного розвитку дитини, збереженню її здоров’я.

  Вважаю, що вчитель повинен в першу чергу піклуватися про збереження та зміцнення здоров’я дитини. 

  Особливість методики проведення годин здоров’я полягає в їх загальному ігровому характері. Кожна така година складається з трьох частин: підготовчої, основної й заключної. Під час гри розширюється «емоційний фонд» дитини, що допомагає їй краще зрозуміти світ своїх почуттів та почуттів інших людей, дати їм словесні пояснення, навчитися керувати своїм настроєм та психічним станом.  З 2010 по 2012рік була керівником  районної творчої групи вчителів «Формування здоровязбережувальних компетенцій молодшого школяра» . Вчителями були розроблені методичні рекомендації та конспекти проведення таких годин здоров’я.

    Сучасний урок відрізняється від традиційного не тільки технологізацією навчального процесу, а й умінням прогнозувати результативність діяльності кожного учня.

   Учня творить педагогічний процес. І дуже важливо, щоб у цей час дитина могла проявити свою активність та творчість достатньою мірою. Гуманна педагогіка йде шляхом творчості й інновацій і тому є далекою від консерватизму.

  Нові технології навчання викликають особливий інтерес у педагогів. Саме застосування інновацій передбачає докорінні зміни існуючих стереотипів організації навчального процесу, його змісту. Виникає потреба у розвитку творчої ініціативи учителів, у пошуках нових форм і методів роботи.

  Один з підходів – цікавий, творчий – це ТРИЗ-педагогіка.

  Мета ТРИЗ-педагогіки – формування сильного мислення і виховання творчої особистості, підготовленої до розв’язування складних проблем  в різних сферах діяльності. Під методами розв’язування винахідницьких задач розуміють прийоми й алгоритми, які розроблені в рамках ТРИЗ, а також зарубіжні методи – такі, як «Мозковий штурм», «Синектика», «Морфологічний аналіз», метод фокальних об’єктів, емпатія та ін.

  ТРИЗ докорінно змінює стиль роботи з дітьми, робить їх вільними, вчить думати, шукати, розв’язувати свої проблеми самостійно, а головне, - допомагає дорослим життєрадісно та винахідливо збуджувати інтерес дітей до творчості, виховує душу, здатну робити добрі і прекрасні вчинки.

  Розвиток творчого мислення не можливий без формування розумових операцій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення.

  Всі методи розвитку уяви мають спільну модель, яку можна позначити таким чином:

  Наприклад: стіл (це об’єкт – літає (це додана ознака птаха) – літаючий стіл (новий об’єкт)).

   Розв’язуючи творче завдання, людина, як правило, перебуває в полоні звичних варіантів, підказаних психологічною інерцією.

   Наприклад пропонує дітям відповісти на питання:

-         Усі птахи літають?

(Ні, не всі. Птаха можна намалювати.)

  З метою боротьби з психологічною інерцією граємо в гру «Веселі плями». (Група отримує завдання із чорнильною плямою. Потрібно записати найбільше варіантів, на що схожа пляма).

   Для розвитку творчої уяви (РТУ) використовуємо такі методи розвитку творчої особистості Г. Альтшуллера.

 «Мозковий штурм» - колективний пошук нетрадиційних шляхів розв’язання проблеми.

   «Морфологічний аналіз» дає можливість формувати рухливість мислення.

  Наприклад:

Тварина	Частини тіла				Місце
	голова	тулуб	хвіст	лапи
кіт собака слон заєць

Придумайте фантастичну тварину, в якої голова – від кота, тулуб від слона, хвіст – від собаки.

-         Намалюйте, зліпіть цю тварину чи складіть казку.

  Метод фокальних об’єктів – встановлення асоціативних зв’язків об’єкта з випадковими об’єктами.

  Вправа «Винахідники»:

-         Придумайте новий об’єкт, видозмінюючи його або вдосконалюючи його.

(Наприклад: слово у фокусі – дерево)

-         Створити чарівне дерево нам допоможуть слова-помічники. Потім до них підбирають 5 визначень.

                                      *перелітний             *шоколадна

                                       * з крилами               * солодка

                                       * зимуючий               * з джемом

                                       * маленький               * смачна

                                       * в’є гніздо                 * льодяникова

    Дібрані ознаки прикладають до слова у фокусі «дерево», отримані словосполучення розглядають.

  Метод емпатії дозволяє дітям змінювати точку зору на звичні об’єкти за допомогою перетворення себе на кого-небудь або що-небудь.

   Вправа «Уяви собі»

(Наприклад на уроці з української мови під час вивчення теми «Власні та загальні іменники» даю завдання:

-         Уявіть себе загальним іменником. Розкажіть про себе за планом:

-         Де твоя домівка?

-         Хто друзі?

-         Яке твоє призначення?

-         Які мрії?

-         Для чого живеш?

  Дієвими є у практиці роботи прийоми фантазування Джані Родарі:

«Кола по воді»:

  Обираємо слово «камінь»

  Пишемо це слово в стовпчик

  Поряд з буквою пишемо іменник,

  Складаємо оповідання з використанням усіх слів

  «Біном фантазії».

(Два учні записують по одному слову з різних сторін дошки так, щоб не бачити, що пише інший. Наприклад: комар – відро. За допомогою різних прийменників складаються різні словосполучення:

                            Комар у відрі;

                            Відро комарів;

                            Комар під відром;

                            Комар з відром.

  Далі придумуємо історії з відповідним заголовком.

   Учні молодшого шкільного віку дуже люблять казки (слухати, читати, складати). В своєму класі на заняттях гуртка ми складаємо казки за допомогою методу «Каталог».

 (Діти беруть будь-яку книгу. Вчитель ставить ряд запитань:

-         Жив-був … Хто?

-         Який  він був?

-         Пішов гуляти… куди?

-         Зустрів кого злого?

-         Який був друг?

-         Що сталося?

  Після питання ведучий відкриває книгу на будь-якій сторінці й пропонує дитині вказати пальчиком будь-яке слово. Це і буде історія про це слово. Наступна «відповідь» шукається на іншій сторінці…

   Цікаві казки складаються після безпосереднього спостереження оточуючого світу. (Це уроки мислення в природі). Діти склали цілу серію казок, які ми назвали «Осінні казки», «Казки весни».

  Учні складають загадки за схемами-опорами:

На що схоже?

Чим відрізняється?

Який?

На що схоже?

Що роблять?	Що є таким самим?
росте радує	дерево людина

     Росте, але не дерево                                                                             

Радує, але не людина.

(Тварина)

 На мою думку, опора на емоційність, образність, власний досвід – це найкращий шлях до розвитку творчої особистості.

  Якщо при вивчені матеріалу дитина зможе уявити образ, у неї виникають приємні емоції, і до того ж завдання вона зробить самостійно – тоді цей матеріал школяр зможе відтворити через великий проміжок часу.

  Живе, допитливе, творче мислення формується в учня тоді, коли процес засвоєння знань базується на власній життєвій позиції людини.

  Велике значення має віра вчителя в дітей і його творча натхненна «установка»: «Ви все можете!»

   Для розвитку творчого мислення на уроках я використовую опорні конспекти, це допомагає визначити головне в тексті, якщо це урок читання. На уроці української мови опорні плани-конспекти допомагають при вивченні правил.

   На всіх уроках пропоную учням комплексні творчі завдання, пов’язані з розвитком уваги, спостережливості, мислення. Вважаю, що знання, здобуті з будь-якої теми, є не кінцевою метою, а засобом для подальшого розвитку творчих можливостей учнів з використанням їх у житті.

  Кожний урок намагаюся розпочати з гри. За допомогою гри перевіряю засвоєння вивченого матеріалу. Саме в грі збуджується інтерес до навчання, удосконалюються практичні вміння, розвивається співпраця.

  При вивченні нового матеріалу я працюю за такою схемою.

   Порівняння. Коли незнайомий предмет не можна уявити, порівнюємо з чимось знайомим.

  Аналіз. Якщо учень вмітиме аналізувати, виділяти головне, то він зуміє піднятися до вищого рівня.

  Постановка проблеми. Чим вищий рівень знань учня, тим складнішими мають бути проблемні питання. Якщо в дитини виникає питання «Чому?», це значить, що в неї є прагнення до розвитку, до творчості.

  Узагальнення. Обов’язків етап, який сприяє вмінню доводити й робити висновки. Учні, які вміють довести правильність, уже є творчими.

  Діти краще мислять, усвідомлюють навчальний матеріал, коли уявляють будь-які образи. Так, на уроках читання використовуємо метод опорно-буквених піктограм. Щоб детально переказати текст чи розповісти напам’ять вірш, діти малюють малюнки і доповнюють їх словами.

  На уроках української мови під час вивчення розділу «Фонетика» уявляємо, що всі звуки живуть у будиночку. На першому поверсі «живуть» приголосні звуки, на другому – «голосні». Кожен звук уявляють в образі (ейдопедагогіка).

  Опрацьовуючи частини мови, уявляємо їх у вигляді чоловічків.

  За моделями  чоловічків діти добирають слова або складають речення.

  Щоб удосконалити навички написання словникових слів, використовуємо прийом ейдетики «ланцюжок», коли за допомогою асоціативного зв’язку учні пов’язують це слово з наступним.

  За бажанням діти розказують складені розповіді.

  Майже на всіх уроках доцільно використовувати системно-функціональний підхід (методика ТРВЗ) з використанням прийомів візуалізації:

Діти користуються «таблицею відчуттів»

-         Відчуйте слово оком, вухом, рукою, ротом, носом)

  Школярі вчаться бачити виучуване поняття в системі, у взаємозв’язку з іншими поняттями. Вчитель теж чітко визначає місце уроку в системі теми чи розділу.

   Таким чином, учні, які вміють довести свою точку зору, зробити певні висновки, уже є творчими.

    Отже, як стверджував Бернард Шоу: «Єдиний шлях, який веде до знань, - це діяльність». Навіть маленька практика коштує великої теорії, тому організовувати засвоєння дітьми знань, умінь, навичок намагаюся у формі діяльності.