середу, 5 квітня 2017 р.

Педагогічне дослідження з української мови


Проблема: Системно-функціональний підхід до навчання учнів
Проблема: 
Формування сильного мислення і виховання творчої особистості, підготовленої до розв’язування складних проблем шляхом використання елементів ТРИЗ-педагогіки як методу системно-функціонального підходу до навчання учнів.
Тема: "Частини мови (загальне поняття). Іменник"
Об’єкт: мислення учнів
Предмет: українська мова
Мета: 
вчити думати, шукати, розв’язувати свої проблеми самостійно, збуджувати інтерес дітей до творчості;
формування розумових операцій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення;
вчити оцінювати свою роботу на фоні інших, порівнювати свій власний рівень володіння знаннями з даної теми, бачити досягнення;
вчити учнів злагоджено працювати в групах, розвивати творчі здібності; виховувати культуру спілкування, працьовитість, старанність, активність. 
Завдання:
Спираючись на знання дітей про частини мови узагальнити накопичений матеріал з теми «Іменник»; 
вчити систематизувати та класифікувати ознаки; 
формувати вміння застосовувати знання; 
розвивати вміння робити висновки; 
розвивати вміння та навички усного і писемного мовлення; 
розвивати творчі здібності; виховувати шанобливе ставлення до рідної мови; прагнення набути нових знань. 
Вступ
Один з підходів формування сильного мислення – цікавий, творчий – це ТРИЗ-педагогіка.
Мета ТРИЗ-педагогіки – формування сильного мислення і виховання творчої особистості, підготовленої до розв’язування складних проблем в різних сферах діяльності. Під методами розв’язування винахідницьких задач розуміють прийоми й алгоритми, які розроблені в рамках ТРИЗ, а також зарубіжні методи – такі, як «Мозковий штурм», «Синектика», «Морфологічний аналіз», метод фокальних об’єктів, емпатія та ін.
ТРИЗ докорінно змінює стиль роботи з дітьми, робить їх вільними, вчить думати, шукати, розв’язувати свої проблеми самостійно, а головне, - допомагає дорослим життєрадісно та винахідливо збуджувати інтерес дітей до творчості, виховує душу, здатну робити добрі і прекрасні вчинки.
Розвиток творчого мислення не можливий без формування розумових операцій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення.
Всі методи розвитку уяви мають спільну модель, яку можна позначити таким чином:
На всіх уроках пропоную учням комплексні творчі завдання, пов’язані з розвитком уваги, спостережливості, мислення. Вважаю, що знання, здобуті з будь-якої теми, є не кінцевою метою, а засобом для подальшого розвитку творчих можливостей учнів з використанням їх у житті.
Урок української мови в 3 класі
Тема: Узагальнення та систематизація знань. Іменник як частина мови. 
Мета: спираючись на знання дітей про частини мови узагальнити накопичений матеріал з теми «Іменник»; формувати ключові комунікативні компетентності учнів, вчити систематизувати та класифікувати ознаки; 
формувати вміння застосовувати знання; 
розвивати вміння робити висновки; 
розвивати вміння та навички усного і писемного мовлення; 
розвивати творчі здібності; 
виховувати шанобливе ставлення до рідної мови; прагнення набути нових знань. 
Обладнання: плакат «Птах», ілюстрації, картки-опори «Моделі чоловічків», м’яч.
ХІД УРОКУ
І. Організація класу. 
Встали всі рівненько.
Вийшли із-за парт.
Урок української мови
Пора розпочинать,
А щоб він пройшов цікаво –
Всі беремося до справи.
ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.
Тема нашого уроку – «Іменник». Сьогодні ми узагальнимо свої знання з цієї теми .
- Чого очікуєте від уроку?
ІІІ. Закріплення знань.
1. Робота з таблицею «Птах» (прийом візуалізації)
Діти користуються «таблицею відчуттів»,
- Відчуйте слово «урок» оком, вухом, рукою, ротом, носом.
2. Вправа «Уяви собі» (метод емпатії)
- Уявіть себе загальним іменником. Розкажіть про себе за планом:
- Де твоя домівка?
- Хто друзі?
- Яке твоє призначення?
- Які мрії?
- Для чого живеш?
3. Вправа «Винахідники»:
- Назвіть один загальний іменник.
- Створити чарівну квітку нам допоможуть слова-помічники. Потім до них підберемо 5 визначень.
4. Каліграфічна хвилинка. 
-Урок продовжимо без зупинки з каліграфічної хвилинки. 
Лю юди рос сли ни зві ірі ре ечі 
- Розшифруйте і скажіть:
Що означають ці слова? 
- До якої частини мови відносяться? 
5. Гра з м’ячем «Хто швидше». 
Завдання: істота чи неістота. 
(Кидає учень м’яч і говорить назву предмета, а у відповідь учень ставить питання, вказуючи істота чи неістота. Наприклад: мама (хто?) істота; осінь (що?) неістота.) 
6. Робота в парах. Гра «Хто уважний».
- Випишіть власні іменники: 
Земле Шевченкова, земле Франкова,
Ниво, засіяна щастям – добром,
Вічно твоя соловейкова мова,
Вічна розмова Дністра із Дніпром.
(Д. Павличко)
- А яка пара швидше за всіх випише загальні іменники:
Морозець, морозець, 
Не щіпай за щічки.
Теплі валянки у нас,
Шубки й рукавички.
6. Гра «Визнач рід іменника»( прийом ейдопедагогіки)
Приготували картки і піднімаємо: 
Бджола, мед, квітка, небо, сонце, джміль, урок, відро, трава, комар, зима.
7. Робота в групах.
Гра «Біном фантазії»
- Складіть і запишіть розповідь про утворений об’єкт.
ІY. Заключна частина уроку. 
Підведення підсумків уроку.
-Заповніть анкету-діагностику: 
1. Яке значення для тебе особисто мають: знання та вміння отримані на уроці. 
а) мені це знадобиться в майбутньому;
б) мені просто цікаво;
в) значення не мають. 
2. Під час вивчення матеріалу: 
а) ти допомагав іншим;
б) інші допомагали тобі;
в) нікому не допомагав і не отримував допомоги. 
3. Що викликало найбільші труднощі: 
а) пошук інформації;
б) комунікація в групі;
в) необхідність виступу перед класом. 
5. З яким настроєм ти вивчав цей матеріал: 
а) було цікаво;
б) не дуже цікаво;
в) не цікаво взагалі.
Виставлення оцінок.
Додаток:
Вправа «Винахідники» (метод фокальних об’єктів)
- Придумайте новий об’єкт, видозмінюючи його або вдосконалюючи його.
(Наприклад: слово у фокусі – квітка)
- Створити чарівне дерево нам допоможуть слова-помічники. Потім до них підберемо 5 визначень.
*шкідлива *смачний
* з крилами * солодкий
* зимуюча * з сиром
* маленька * спечений
* корисна * пластиліновий
Дібрані ознаки прикладають до слова у фокусі «квітка», отримані словосполучення розглядають.
«Біном фантазії.(прийом фантазування за Джані Родарі)
Два учні записують по одному слову з різних сторін дошки так, щоб не бачити, що пише інший. Наприклад: книга – дерево. 
За допомогою різних прийменників складаються різні словосполучення:
книга у дереві;
дерево з книг;
книга під деревом;
книга з дерева.
Далі придумуємо історії з відповідним заголовком.
Вправа «Уяви собі» ( метод емпатії)
- Уявіть себе загальним іменником. Розкажіть про себе за планом:
1. Де твоя домівка?
2. Хто друзі?
3. Яке твоє призначення?
4. Які мрії?
5. Для чого живеш?
Висновок:
Використані методи і прийоми роботи з ТРВЗ сприяли формуванню сильного мислення і вихованню творчої особистості, підготовленої до розв’язування складних проблем . 
На мою думку, опора на емоційність, образність, власний досвід – це найкращий шлях до розвитку творчої особистості.
Якщо при вивчені матеріалу дитина зможе уявити образ, у неї виникають приємні емоції, і до того ж завдання вона зробить самостійно – тоді цей матеріал школяр зможе відтворити через великий проміжок часу.
Переконана, що знання, здобуті з будь-якої теми, є не кінцевою метою, а засобом для подальшого розвитку творчих можливостей учнів з використанням їх у житті.
Майже на всіх уроках доцільно використовувати системно-функціональний підхід (методика ТРВЗ) з використанням прийомів візуалізації:
(Діти користуються «таблицею відчуттів»)
- Відчуйте слово оком, вухом, рукою, ротом, носом).
Школярі вчаться бачити виучуване поняття в системі, у взаємозв’язку з іншими поняттями. Вчитель теж чітко визначає місце уроку в системі теми чи розділу.
Таким чином, учні, які вміють довести свою точку зору, зробити певні висновки, уже є творчими.

Немає коментарів:

Дописати коментар